“Відомості” vs “Дані” vs “Інформація” vs “Свідомість”. Походження термінів та їх тлумачення

Відомості, дані,  Інформація та свідомість.  Походження термінів та їх тлумаченняВідсутність до теперішнього часу єдиних тлумачень таких термінів як відомості, дані, інформація та свідомість почала негативно позначатися на розвитку сучасної науки і техніки. Особливо сильно це проявилося в дискусіях на тему “Володіє чи не володіє chatGPT свідомістю?”.

Я вирішив заповнити цю прогалину.

 

 

Частина 1. Відомості

Абсолютно всі об’єкти, процеси і явища у Всесвіті, від “елементарних частинок” і до найбільших зоряних скупчень, від бактерій і до людських істот, від усіляких випромінювань і до творінь рук людських, є носіями найрізноманітніших відомостей про їхнє походження, діяльність, еволюцію, “життєвий шлях”, поточний стан і т.п. у найдрібніших подробицях. Відомості є потенційним “джерелом інформації” і можуть багато чого розповісти кожному, хто здатний ці відомості “проявити” і “прочитати”. 

Приклад #1: Світло, що прийшло до нас від далекої зірки, є цінним джерелом інформації для астрономів і може допомогти розкрити багато загадок, пов’язаних із природою та походженням Всесвіту. Аналіз спектра світла може дати інформацію про відстань до зірки та швидкість її руху, а також про склад газів у галактиці. Виявлення в спектрі світла хімічних елементів, які можуть бути пов’язані з життям, може вказувати на наявність життя на планетах, що перебувають у системі цієї зірки. Це світло може розповісти про саму зірку, її вік, розмір, температуру і склад. Зміни в яскравості зірки можуть вказувати на наявність планет, що проходять перед нею…

Приклад #2: Картина художника, написана багато століть тому, може розповісти дослідникам багато цікавого про культуру та історію того часу, в якому її було створено. Вона може містити відомості про соціальне, економічне та політичне життя того часу. Демонструвати стиль життя, моду, уклад суспільства і навіть звичаї тих, хто був зображений на ній. Картина може також показувати архітектуру, ландшафт і технологічні досягнення того часу. Інтерес для дослідників представляють також розмір картини, вид фарб, хімічний склад фарб, матеріал полотна, підпис автора на картині тощо.

Приклад #3: Рукописний лист може надати найрізноманітніші відомості для різних суб’єктів: для адресата – свій зміст; для графолога – почерк, який містить відомості про автора листа; для криміналіста – відбитки пальців на листі, склад чорнила та папір, на якому написаний лист; тощо.

Але… У процесі пізнання одні суб’єкти можуть “прочитати” ті чи інші відомості, а інші не можуть через будь-яку причину (відсутність відповідної освіти, відсутність необхідних знань і досвіду, відсутність бажання пізнавати що-небудь, наявність збоїв у функціонуванні тіла і його рецепторів тощо). Саме тому люди, як правило, іменують словосполученням “джерело інформації” тільки ті носії, з тіла яких вони здатні “прочитати” відомості, які вони “несуть” на собі.

Приклад #4: Якщо дослідник племені мумба-юмба не знає його мови, то він не зрозуміє жодного їхнього слова і не “уловить” жодного сенсу в їхній мові. Все вимовлене представниками племені буде для нього представляти просто шум.

Приклад #5: Один суб’єкт (мисливець) здатний “читати” сліди звірів, інший (орнітолог) здатний “читати” голоси птахів, третій (програміст) здатний “читати” код програми на відомій йому мові програмування, четвертий (перекладач) здатний “читати” тексти різними мовами світу, п’ятий (радіоінженер) здатний “читати” сигнали, які надходять від радіостанцій до радіоприймача за допомогою приладів, які спеціально створені людьми для цих цілей…. але ж багато людей навіть уявлення не мають про саму можливість “прочитання” цих відомостей…

Відповідно, можна стверджувати, що:

  • Відомості – все те, ґрунтуючись на чому, суб’єкт здатний характеризувати що-небудь.
  • Відомості не існують самі по собі, поза носіями їх не існує!
  • Відомості, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
  • Відомості – невід’ємна частина будь-яких об’єктів Всесвіту, які суб’єкт здатний сприйняти в якості джерела інформації.
  • Творцями відомостей є Творці об’єктів або процесів: Природа, Істоти, а також створені людьми пристрої.
  • Носій – умовне найменування об’єкта, з тіла якого суб’єкт здатний проявити (“зчитати”) відомості, які об’єкт “несе на собі” шляхом використання будь-яких фізичних ефектів.
  • Носій відомостей – умовне найменування носія, що “несе” відомості, які, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
  • Носій інформації – умовне найменування носія, що “несе” інформацію, яка створена суб’єктом.
  • Характеризувати (описувати, змальовувати, кваліфікувати, давати характеристику…) – виявляти й описувати характерні ознаки та особливості будь-чого або кого-небудь. 

Характеристику будь-чому дають, як правило, із застосуванням будь-яких параметрів, які використовуються в наукових дослідженнях на поточний момент часу. Такими фізичними параметрами можуть бути, наприклад, розміри і форма поверхні, температура, швидкість руху, вологість, хімічний склад тощо. Такими психологічними параметрами, наприклад, можуть бути темперамент, характер, стереотип поведінки, тип особистості, риси особистості, психічне і психологічне здоров’я особистості тощо.

 

Частина 2. Основні властивості відомостей

  1. Відомості матеріальні, оскільки є невід’ємною частиною матеріальних носіїв.
  2. Одне й те саме зведення може бути закодоване різними способами (словесне повідомлення може кодуватися звуковими хвилями; нервовими сигналами в процесі говоріння; знаками, написаними на папері…). ).
  3. Один і той самий носій може містити в собі різні відомості (див. картина художника).
  4. Відомості можуть бути розмножені (уявіть безліч примірників однієї й тієї самої книги).
  5. Повністю втрачені відомості, що не збереглися в жодному примірнику, не можуть бути відновлені (спадкова інформація, записана в ДНК, безповоротно зникне, якщо тіло істоти загине і розпадеться на найпростіші хімічні елементи).
  6. Різні носії можуть містити одні й ті самі відомості (книга, відеофільм, веб-сторінка в мережі…).
  7. Відомості завжди відносні і залежать від:
  • носія;
  • способу кодування;
  • здібностей і можливостей дослідника;
  • мети, яку поставив перед собою дослідник.

 

Етимологія слова відомості:

Усі систематизовані кимось відання (походить з церк. слав. від основи глаг. вѣдати, вѣдѣти “відати, знати) здавна іменувалися відомостями.

Звідси й народилися слова:

  • Відомість – те, що відомо комусь;
  • Відомості (сукупність відань, сукупність відомостей) – сукупність усього того, що відомо комусь (знаємо кимось);
  • Свідомість (сукупність знань) – сукупність усього того, що відомо мені (знаємо мною, знаємо суб’єктом);
  • Відун – обізнаний, тобто той, хто багато відає, багато знає;
  • Відунья – обізнана, тобто та, що багато відає, багато знає.

 

Частина 3. Дані

Люди поки що не мають здібностей, які дають їм змогу безпосередньо обробляти відомості в тому вигляді, в якому вони існують на “носіях”. Тому для опрацювання використовуються не самі відомості, виявлені суб’єктом у процесі пізнання, а дані, підготовлені на їхній основі.

Дані (англ. data, рус. данные) – інтерпретоване формалізованим способом представлення інформації або відомостей, придатне для подальшої комунікації та опрацювання істотами, інформаційними системами та їхніми користувачами. За своєю суттю, дані – це записані на носій спостереження, які зберігаються і поки що не використовуються.

Для того щоб поліпшити якість даних, вони перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів обробки. Обробка даних включає такі операції:

  1. Введення (збір) даних – накопичення даних з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішень.
  2. Формалізація даних – приведення даних, що надходять із різних джерел, до однієї форми для підвищення їхньої доступності.
  3. Фільтрація даних – відсіювання “зайвих” даних, які не несуть необхідної інформації для підвищення достовірності та адекватності.
  4. Сортування даних – упорядкування даних за заданою ознакою з метою полегшення їх використання.
  5. Архівація – організація зберігання даних у зручній і легкодоступній формі.
  6. Захист даних – комплекс заходів, спрямованих на запобігання втрати, відтворення та модифікації даних.
  7. Транспортування даних – приймання та передавання даних між учасниками інформаційного процесу.
  8. Перетворення даних – переведення даних з однієї форми в іншу або з однієї структури в іншу.

 

Частина 4. Інформація

Книги, що стоять на бібліотечних полицях або полицях книжкових магазинів, сповнені найрізноманітніших відомостей, але для людей, які раніше їх не читали, вони являють собою тільки потенційне “джерело інформації“. Ці відомості, які “несуть” у собі ці книги, здебільшого невідомі майбутнім читачам. Книга, яку людина не прочитала, нічого нового принести для неї не може і не може збільшити її знання, хоча носієм відомостей вона як була, так і залишиться доти, доки не зотліє папір – носій цих відомостей…

Варто зазначити, що відомості з’явилися в книжках не випадково, а внаслідок процесу творення (створення) цих книжок якимось суб’єктом, якого ми умовно називаємо Творцем. У книги творців досить багато. До цієї категорії можна віднести всіх, хто брав участь у її створенні – це і письменник, і коректор, і художник, і оформлювач, і навіть усі ті, хто здійснив друк цієї книги в друкарні… 

Так само у кожного об’єкта у Всесвіті існують свої Творці. Як приклад: для об’єкта “галактика” роль Творця належить Природі; для об’єкта “код програми” роль Творця може належати не тільки людині-програмістові, а й обчислювальній системі з елементами штучного інтелекту…

Книга являє собою носій відомостей (відомостей), які вже відомі комусь. А відомості, самі по собі, не є формою знання. Щоб отримати знання, суб’єкту необхідно інтерпретувати відомості й усвідомити їх. Відомості, що “переносяться” книжками, можуть стати відомі для їхніх читачів тільки після докладання ними зусиль (особистої енергії) для прочитання цих книжок та обмірковування прочитаного. У процесі читання книжок читач може виявити якусь новизну для себе і створити (виробити) на її основі інформацію, яка стане частиною його знань.

«Рутинні будні виглядають для вас як один день білки в колесі. Без новизни для вас немає інформації, без зміни – енергії. І струм у провіднику з’являється лише при руху його відносно магнітного поля.» Юрій Ларічев, «Симетрія», 2023.

«Уявіть, що ви стоїте біля річки. На протилежному березі ваш товариш просить перекинути йому трохи енергії. Ви кинули йому камінь; він відчув кінетичну енергію пойманого каменю. Ви передали йому енергію з речовиною. Філософ сказав би, що переносником енергії є частинка (так званий бозон), без частинки немає енергії. Але ви хлопнули долонею по воді, звичайно, витративши енергію. Ваш товариш занурив руку в річку і відчув енергію досягнутої ним хвилі. Вода до друга не тікала, поверхня лише коливалась вгору і вниз. Ваш друг отримав енергію без переносу речовини. А тепер задумайтеся про те, що ви передали. Енергію чи ідею про коливання? Тоді ви прийдете до думки, що інформація і енергія — двоїсте єдність одного й того ж. Як орел і решка черговою монетою є гроші. Назвіть цю монету думкою (або свідомістю), і питання про так звану «матеріальність думки» вами буде зрозуміло.» Юрій Ларічев, «Симетрія», 2023.

Процес інтерпретації дає змогу суб’єкту:

  • “прочитати” відомості;
  • виявити сенс у контенті відомостей;
  • створити інформацію в разі, якщо відомості “несуть” новизну для суб’єкта;
  • “розширити” свої знання і свою свідомість.

Суб’єкт, як правило, надає створеній ним інформації конкретної форми, тобто формалізує її. Як приклад – стаття, нарис, розповідь, міф, билина, оповідь, казка, притча, анекдот, приказка, образ, код, алгоритм, відеофільм…, можуть бути різними формами (формалізацією) однієї й тієї самої інформації …., яку можна розмістити на будь-яких носіях (папір, CD, DVD, веб-сторінки в мережі, і т. п.)… Тому термін інформація можна трактувати як “ін-формація”, тобто процес надання форми (in-formatio), а термін “носій інформації” можна трактувати як умовне найменування об’єкта, який “несе” на собі інформацію, створену суб’єктом.

У результаті завершення процесу формалізації вся інформація, “народжена” (вироблена) одним суб’єктом, стає відомостями (джерелом інформації) для всіх інших суб’єктів, тому що являє собою те, що невідомо їм.

Інформація – продукт, створюваний (вироблений, народжуваний, формований) усередині суб’єкта в процесі його діяльності, що являє собою усвідомлені та інтерпретовані суб’єктом відомості про навколишній світ, заломлені через його знання і життєвий досвід. Тобто, за своєю суттю, інформація є контентом чиєїсь думки, яка зафіксована на якомусь носії.

Інформація (від лат. informātiō “уявлення, поняття про що-небудь” та informare “надавати вигляду, форми; мислити, уявляти”) – відомості, незалежно від форми їхнього представлення, що їх сприймає суб’єкт, усвідомлює та інтерпретує.

Основна відмінність інформації від відомостей полягає в такому:

  • Відомості – сукупність відань (відомостей), які відомі комусь, тобто являють собою контент чиєїсь думки, записаний на якийсь носій. 
  • Інформація – сукупність відань (відомостей), які відомі суб’єкту, тобто являють собою контент думки суб’єкта, записаний на якийсь носій. 

     

     

    Частина 5. Основні властивості інформації

    1. Інформація матеріальна, оскільки потребує матеріального носія.
    2. Інформація створюється (виробляється, формується, народжується) виключно всередині суб’єкта в процесі його діяльності.
    3. Інформація, яка втрачена і не збереглася в жодному екземплярі, не може бути відновлена.
    4. Інформація інваріантна щодо матеріального носія:
    • Одна й та сама інформація може бути закодована різними способами (словесне повідомлення може кодуватися звуковими хвилями; нервовими сигналами в процесі говоріння; знаками, написаними на папері…).
    • Одна й та сама інформація може бути записана на різні носії (книжка, відеофільм, веб-сторінка в мережі…).
    • Різна інформація може бути записана на один і той самий носій (записна книжка).
    • Інформація може бути розмножена, змінена, знищена…

    Частина 6. Свідомість

    Коли відомості, які були відомі будь-кому, стали для суб’єкта “джерелом інформації“, то він, у разі знаходження для себе новизни в них, створює інформацію, яка автоматично стає частиною його свідомості. Саме тому термін свідомість можна трактувати як “все те, що відомо мені” (“все те, що відомо суб’єкту“).

    Процес пізнання завжди зменшує неповноту знань суб’єкта про навколишній світ, тобто призводить до постійного “розширення” як “об’єму” його свідомості, так і зрештою до “розширення” “об’єму” свідомості Всесвіту.

    Оскільки свідомість є невід’ємною “частиною” будь-якої організованої матерії і являє собою об’єктивну характеристику (параметр) будь-якого об’єкта Всесвіту, то відповідно, її можна фізично виміряти. 

    Праві були К.Маркс і Ф.Енгельс (Die deutsche Ideologie. Marx/Engels, Marx-Engels-Werke (MEW) 3, S. 26, 1846/1932), стверджуючи, що:

    “Das Bewusstsein kann nie etwas Andres sein als das bewusste Sein, und das Sein der Menschen ist ihr wirklicher Lebensprozeß.”

    “Свідомість ніколи не може бути чимось іншим, як усвідомленим буттям, а буття людей є реальний процес їхнього життя”

     

    Висновок: Будь-які відомості або будь-яка інформація являють собою контент чиєїсь свідомості!

    Напишіть відгук