Відсутність до теперішнього часу єдиних тлумачень таких термінів як відомості, дані, інформація та свідомість почала негативно позначатися на розвитку сучасної науки і техніки. Особливо сильно це проявилося в дискусіях на тему “Володіє чи не володіє chatGPT свідомістю?”.

Я вирішив заповнити цю прогалину.

 

 

Частина 1. Відомості

Абсолютно всі об’єкти, процеси і явища у Всесвіті, від “елементарних частинок” і до найбільших зоряних скупчень, від бактерій і до людських істот, від усіляких випромінювань і до творінь рук людських, є носіями найрізноманітніших відомостей про їхнє походження, діяльність, еволюцію, “життєвий шлях”, поточний стан і т.п. у найдрібніших подробицях. Відомості є потенційним “джерелом інформації” і можуть багато чого розповісти кожному, хто здатний ці відомості “проявити” і “прочитати”. 

Приклад #1: Світло, що прийшло до нас від далекої зірки, є цінним джерелом інформації для астрономів і може допомогти розкрити багато загадок, пов’язаних із природою та походженням Всесвіту. Аналіз спектра світла може дати інформацію про відстань до зірки та швидкість її руху, а також про склад газів у галактиці. Виявлення в спектрі світла хімічних елементів, які можуть бути пов’язані з життям, може вказувати на наявність життя на планетах, що перебувають у системі цієї зірки. Це світло може розповісти про саму зірку, її вік, розмір, температуру і склад. Зміни в яскравості зірки можуть вказувати на наявність планет, що проходять перед нею…

Приклад #2: Картина художника, написана багато століть тому, може розповісти дослідникам багато цікавого про культуру та історію того часу, в якому її було створено. Вона може містити відомості про соціальне, економічне та політичне життя того часу. Демонструвати стиль життя, моду, уклад суспільства і навіть звичаї тих, хто був зображений на ній. Картина може також показувати архітектуру, ландшафт і технологічні досягнення того часу. Інтерес для дослідників представляють також розмір картини, вид фарб, хімічний склад фарб, матеріал полотна, підпис автора на картині тощо.

Приклад #3: Рукописний лист може надати найрізноманітніші відомості для різних суб’єктів: для адресата – свій зміст; для графолога – почерк, який містить відомості про автора листа; для криміналіста – відбитки пальців на листі, склад чорнила та папір, на якому написаний лист; тощо.

Але… У процесі пізнання одні суб’єкти можуть “прочитати” ті чи інші відомості, а інші не можуть через будь-яку причину (відсутність відповідної освіти, відсутність необхідних знань і досвіду, відсутність бажання пізнавати що-небудь, наявність збоїв у функціонуванні тіла і його рецепторів тощо). Саме тому люди, як правило, іменують словосполученням “джерело інформації” тільки ті носії, з тіла яких вони здатні “прочитати” відомості, які вони “несуть” на собі.

Приклад #4: Якщо дослідник племені мумба-юмба не знає його мови, то він не зрозуміє жодного їхнього слова і не “уловить” жодного сенсу в їхній мові. Все вимовлене представниками племені буде для нього представляти просто шум.

Приклад #5: Один суб’єкт (мисливець) здатний “читати” сліди звірів, інший (орнітолог) здатний “читати” голоси птахів, третій (програміст) здатний “читати” код програми на відомій йому мові програмування, четвертий (перекладач) здатний “читати” тексти різними мовами світу, п’ятий (радіоінженер) здатний “читати” сигнали, які надходять від радіостанцій до радіоприймача за допомогою приладів, які спеціально створені людьми для цих цілей…. але ж багато людей навіть уявлення не мають про саму можливість “прочитання” цих відомостей…

Відповідно, можна стверджувати, що:

• Відомості – все те, ґрунтуючись на чому, суб’єкт здатний характеризувати що-небудь.
• Відомості не існують самі по собі, поза носіями їх не існує!
• Відомості, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
• Відомості – невід’ємна частина будь-яких об’єктів Всесвіту, які суб’єкт здатний сприйняти в якості джерела інформації.
• Творцями відомостей є Творці об’єктів або процесів: Природа, Істоти, а також створені людьми пристрої.
• Носій – умовне найменування об’єкта, з тіла якого суб’єкт здатний проявити (“зчитати”) відомості, які об’єкт “несе на собі” шляхом використання будь-яких фізичних ефектів.
• Носій відомостей – умовне найменування носія, що “несе” відомості, які, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
• Носій інформації – умовне найменування носія, що “несе” інформацію, яка створена суб’єктом.
• Характеризувати (описувати, змальовувати, кваліфікувати, давати характеристику…) – виявляти й описувати характерні ознаки та особливості будь-чого або кого-небудь. 

Характеристику будь-чому дають, як правило, із застосуванням будь-яких параметрів, які використовуються в наукових дослідженнях на поточний момент часу. Такими фізичними параметрами можуть бути, наприклад, розміри і форма поверхні, температура, швидкість руху, вологість, хімічний склад тощо. Такими психологічними параметрами, наприклад, можуть бути темперамент, характер, стереотип поведінки, тип особистості, риси особистості, психічне і психологічне здоров’я особистості тощо.

 

Читати більше →

Книги, що стоять на бібліотечних полицях або полицях книжкових магазинів, сповнені найрізноманітніших відомостей, але для людей, які раніше їх не читали, вони являють собою тільки потенційне “джерело інформації“. Ці відомості, які “несуть” у собі ці книги, здебільшого невідомі майбутнім читачам. Книга, яку людина не прочитала, нічого нового принести для неї не може і не може збільшити її знання, хоча носієм відомостей вона як була, так і залишиться доти, доки не зотліє папір – носій цих відомостей…

Варто зазначити, що відомості з’явилися в книжках не випадково, а внаслідок процесу творення (створення) цих книжок якимось суб’єктом, якого ми умовно називаємо Творцем. У книги творців досить багато. До цієї категорії можна віднести всіх, хто брав участь у її створенні – це і письменник, і коректор, і художник, і оформлювач, і навіть усі ті, хто здійснив друк цієї книги в друкарні… 

Так само у кожного об’єкта у Всесвіті існують свої Творці. Як приклад: для об’єкта “галактика” роль Творця належить Природі; для об’єкта “код програми” роль Творця може належати не тільки людині-програмістові, а й обчислювальній системі з елементами штучного інтелекту…

Книга являє собою носій відомостей (відомостей), які вже відомі комусь. А відомості, самі по собі, не є формою знання. Щоб отримати знання, суб’єкту необхідно інтерпретувати відомості й усвідомити їх. Відомості, що “переносяться” книжками, можуть стати відомі для їхніх читачів тільки після докладання ними зусиль (особистої енергії) для прочитання цих книжок та обмірковування прочитаного. У процесі читання книжок читач може виявити якусь новизну для себе і створити (виробити) на її основі інформацію, яка стане частиною його знань.

Процес інтерпретації дає змогу суб’єкту:

• “прочитати” відомості;
• виявити сенс у контенті відомостей;
• створити інформацію в разі, якщо відомості “несуть” новизну для суб’єкта;
• “розширити” свої знання і свою свідомість.

Суб’єкт, як правило, надає створеній ним інформації конкретної форми, тобто формалізує її. Як приклад – стаття, нарис, розповідь, міф, билина, оповідь, казка, притча, анекдот, приказка, образ, код, алгоритм, відеофільм…, можуть бути різними формами (формалізацією) однієї й тієї самої інформації …., яку можна розмістити на будь-яких носіях (папір, CD, DVD, веб-сторінки в мережі, і т. п.)… Тому термін інформація можна трактувати як “ін-формація”, тобто процес надання форми (in-formatio), а термін “носій інформації” можна трактувати як умовне найменування об’єкта, який “несе” на собі інформацію, створену суб’єктом.

У результаті завершення процесу формалізації вся інформація, “народжена” (вироблена) одним суб’єктом, стає відомостями (джерелом інформації) для всіх інших суб’єктів, тому що являє собою те, що невідомо їм.

Інформація – продукт, створюваний (вироблений, народжуваний, формований) усередині суб’єкта в процесі його діяльності, що являє собою усвідомлені та інтерпретовані суб’єктом відомості про навколишній світ, заломлені через його знання і життєвий досвід. Тобто, за своєю суттю, інформація є контентом чиєїсь думки, яка зафіксована на якомусь носії.

Інформація (від лат. informātiō “уявлення, поняття про що-небудь” та informare “надавати вигляду, форми; мислити, уявляти”) – відомості, незалежно від форми їхнього представлення, що їх сприймає суб’єкт, усвідомлює та інтерпретує.

Основна відмінність інформації від відомостей полягає в такому:

• Відомості – сукупність відань (відомостей), які відомі комусь, тобто являють собою контент чиєїсь думки, записаний на якийсь носій. 
• Інформація – сукупність відань (відомостей), які відомі суб’єкту, тобто являють собою контент думки суб’єкта, записаний на якийсь носій. 

Читати більше →

Абсолютно всі об’єкти, процеси і явища у Всесвіті, від “елементарних частинок” і до найбільших зоряних скупчень, від бактерій і до людських істот, від усіляких випромінювань і до творінь рук людських, є носіями найрізноманітніших відомостей про їхнє походження, діяльність, еволюцію, “життєвий шлях”, поточний стан і т.п. у найдрібніших подробицях. Відомості є потенційним “джерелом інформації” і можуть багато чого розповісти кожному, хто здатний ці відомості “проявити” і “прочитати”. 

Приклад #1: Світло, що прийшло до нас від далекої зірки, є цінним джерелом інформації для астрономів і може допомогти розкрити багато загадок, пов’язаних із природою та походженням Всесвіту. Аналіз спектра світла може дати інформацію про відстань до зірки та швидкість її руху, а також про склад газів у галактиці. Виявлення в спектрі світла хімічних елементів, які можуть бути пов’язані з життям, може вказувати на наявність життя на планетах, що перебувають у системі цієї зірки. Це світло може розповісти про саму зірку, її вік, розмір, температуру і склад. Зміни в яскравості зірки можуть вказувати на наявність планет, що проходять перед нею…

Приклад #2: Картина художника, написана багато століть тому, може розповісти дослідникам багато цікавого про культуру та історію того часу, в якому її було створено. Вона може містити відомості про соціальне, економічне та політичне життя того часу. Демонструвати стиль життя, моду, уклад суспільства і навіть звичаї тих, хто був зображений на ній. Картина може також показувати архітектуру, ландшафт і технологічні досягнення того часу. Інтерес для дослідників представляють також розмір картини, вид фарб, хімічний склад фарб, матеріал полотна, підпис автора на картині тощо.

Приклад #3: Рукописний лист може надати найрізноманітніші відомості для різних суб’єктів: для адресата – свій зміст; для графолога – почерк, який містить відомості про автора листа; для криміналіста – відбитки пальців на листі, склад чорнила та папір, на якому написаний лист; тощо.

Приклад #4: Якщо дослідник племені мумба-юмба не знає його мови, то він не зрозуміє жодного їхнього слова і не “уловить” жодного сенсу в їхній мові. Все вимовлене представниками племені буде для нього представляти просто шум.

Але… У процесі пізнання одні суб’єкти можуть “прочитати” ті чи інші відомості, а інші не можуть через будь-яку причину (відсутність відповідної освіти, відсутність необхідних знань і досвіду, відсутність бажання пізнавати що-небудь, наявність збоїв у функціонуванні тіла і його рецепторів тощо). Саме тому люди, як правило, іменують словосполученням “джерело інформації” тільки ті носії, з тіла яких вони здатні “прочитати” відомості, які вони “несуть” на собі.

Приклад #5: Один суб’єкт (мисливець) здатний “читати” сліди звірів, інший (орнітолог) здатний “читати” голоси птахів, третій (програміст) здатний “читати” код програми на відомій йому мові програмування, четвертий (перекладач) здатний “читати” тексти різними мовами світу, п’ятий (радіоінженер) здатний “читати” сигнали, які надходять від радіостанцій до радіоприймача за допомогою приладів, які спеціально створені людьми для цих цілей…. але ж багато людей навіть уявлення не мають про саму можливість “прочитання” цих відомостей…

Відповідно, можна стверджувати, що:

• Відомості – все те, ґрунтуючись на чому, суб’єкт здатний характеризувати що-небудь.
• Відомості не існують самі по собі, поза носіями їх не існує!
• Відомості, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
• Відомості – невід’ємна частина будь-яких об’єктів Всесвіту, які суб’єкт здатний сприйняти в якості джерела інформації.
• Творцями відомостей є Творці об’єктів або процесів: Природа, Істоти, а також створені людьми пристрої.
• Носій – умовне найменування об’єкта, з тіла якого суб’єкт здатний проявити (“зчитати”) відомості, які об’єкт “несе на собі” шляхом використання будь-яких фізичних ефектів.
• Носій відомостей – умовне найменування носія, що “несе” відомості, які, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
• Носій інформації – умовне найменування носія, що “несе” інформацію, яка створена суб’єктом.
• Характеризувати (описувати, змальовувати, кваліфікувати, давати характеристику…) – виявляти й описувати характерні ознаки та особливості будь-чого або кого-небудь. 

Характеристику будь-чому дають, як правило, із застосуванням будь-яких параметрів, які використовуються в наукових дослідженнях на поточний момент часу. Такими фізичними параметрами можуть бути, наприклад, розміри і форма поверхні, температура, швидкість руху, вологість, хімічний склад тощо. Такими психологічними параметрами, наприклад, можуть бути темперамент, характер, стереотип поведінки, тип особистості, риси особистості, психічне і психологічне здоров’я особистості тощо.

Читати більше →