Абсолютно всі об’єкти, процеси і явища у Всесвіті, від “елементарних частинок” і до найбільших зоряних скупчень, від бактерій і до людських істот, від усіляких випромінювань і до творінь рук людських, є носіями найрізноманітніших відомостей про їхнє походження, діяльність, еволюцію, “життєвий шлях”, поточний стан і т.п. у найдрібніших подробицях. Відомості є потенційним “джерелом інформації” і можуть багато чого розповісти кожному, хто здатний ці відомості “проявити” і “прочитати”.
Приклад #1: Світло, що прийшло до нас від далекої зірки, є цінним джерелом інформації для астрономів і може допомогти розкрити багато загадок, пов’язаних із природою та походженням Всесвіту. Аналіз спектра світла може дати інформацію про відстань до зірки та швидкість її руху, а також про склад газів у галактиці. Виявлення в спектрі світла хімічних елементів, які можуть бути пов’язані з життям, може вказувати на наявність життя на планетах, що перебувають у системі цієї зірки. Це світло може розповісти про саму зірку, її вік, розмір, температуру і склад. Зміни в яскравості зірки можуть вказувати на наявність планет, що проходять перед нею…
Приклад #2: Картина художника, написана багато століть тому, може розповісти дослідникам багато цікавого про культуру та історію того часу, в якому її було створено. Вона може містити відомості про соціальне, економічне та політичне життя того часу. Демонструвати стиль життя, моду, уклад суспільства і навіть звичаї тих, хто був зображений на ній. Картина може також показувати архітектуру, ландшафт і технологічні досягнення того часу. Інтерес для дослідників представляють також розмір картини, вид фарб, хімічний склад фарб, матеріал полотна, підпис автора на картині тощо.
Приклад #3: Рукописний лист може надати найрізноманітніші відомості для різних суб’єктів: для адресата – свій зміст; для графолога – почерк, який містить відомості про автора листа; для криміналіста – відбитки пальців на листі, склад чорнила та папір, на якому написаний лист; тощо.
Приклад #4: Якщо дослідник племені мумба-юмба не знає його мови, то він не зрозуміє жодного їхнього слова і не “уловить” жодного сенсу в їхній мові. Все вимовлене представниками племені буде для нього представляти просто шум.
Але… У процесі пізнання одні суб’єкти можуть “прочитати” ті чи інші відомості, а інші не можуть через будь-яку причину (відсутність відповідної освіти, відсутність необхідних знань і досвіду, відсутність бажання пізнавати що-небудь, наявність збоїв у функціонуванні тіла і його рецепторів тощо). Саме тому люди, як правило, іменують словосполученням “джерело інформації” тільки ті носії, з тіла яких вони здатні “прочитати” відомості, які вони “несуть” на собі.
Приклад #5: Один суб’єкт (мисливець) здатний “читати” сліди звірів, інший (орнітолог) здатний “читати” голоси птахів, третій (програміст) здатний “читати” код програми на відомій йому мові програмування, четвертий (перекладач) здатний “читати” тексти різними мовами світу, п’ятий (радіоінженер) здатний “читати” сигнали, які надходять від радіостанцій до радіоприймача за допомогою приладів, які спеціально створені людьми для цих цілей…. але ж багато людей навіть уявлення не мають про саму можливість “прочитання” цих відомостей…
Відповідно, можна стверджувати, що:
- Відомості – все те, ґрунтуючись на чому, суб’єкт здатний характеризувати що-небудь.
- Відомості не існують самі по собі, поза носіями їх не існує!
- Відомості, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
- Відомості – невід’ємна частина будь-яких об’єктів Всесвіту, які суб’єкт здатний сприйняти в якості джерела інформації.
- Творцями відомостей є Творці об’єктів або процесів: Природа, Істоти, а також створені людьми пристрої.
- Носій – умовне найменування об’єкта, з тіла якого суб’єкт здатний проявити (“зчитати”) відомості, які об’єкт “несе на собі” шляхом використання будь-яких фізичних ефектів.
- Носій відомостей – умовне найменування носія, що “несе” відомості, які, за замовчуванням, невідомі суб’єкту і не знані ним, але є потенційним “джерелом інформації” для нього.
- Носій інформації – умовне найменування носія, що “несе” інформацію, яка створена суб’єктом.
- Характеризувати (описувати, змальовувати, кваліфікувати, давати характеристику…) – виявляти й описувати характерні ознаки та особливості будь-чого або кого-небудь.
Характеристику будь-чому дають, як правило, із застосуванням будь-яких параметрів, які використовуються в наукових дослідженнях на поточний момент часу. Такими фізичними параметрами можуть бути, наприклад, розміри і форма поверхні, температура, швидкість руху, вологість, хімічний склад тощо. Такими психологічними параметрами, наприклад, можуть бути темперамент, характер, стереотип поведінки, тип особистості, риси особистості, психічне і психологічне здоров’я особистості тощо.
Основні властивості відомостей
- Відомості матеріальні, оскільки є невід’ємною частиною матеріальних носіїв.
- Одне й те саме зведення може бути закодоване різними способами (словесне повідомлення може кодуватися звуковими хвилями; нервовими сигналами в процесі говоріння; знаками, написаними на папері…). ).
- Один і той самий носій може містити в собі різні відомості (див. картина художника).
- Відомості можуть бути розмножені (уявіть безліч примірників однієї й тієї самої книги).
- Повністю втрачені відомості, що не збереглися в жодному примірнику, не можуть бути відновлені.
- Різні носії можуть містити одні й ті самі відомості (книга, відеофільм, веб-сторінка в мережі…).
- Відомості завжди відносні і залежать від:
- носія;
- способу кодування;
- здібностей і можливостей дослідника;
- мети, яку поставив перед собою дослідник.
Етимологія слова відомості:
Усі систематизовані кимось відання (походить з церк. слав. від основи глаг. вѣдати, вѣдѣти “відати, знати) здавна іменувалися відомостями.
Звідси й народилися слова:
- Відомість – те, що відомо комусь;
- Відомості (сукупність відань, сукупність відомостей) – сукупність усього того, що відомо комусь (знаємо кимось);
- Свідомість (сукупність знань) – сукупність усього того, що відомо мені (знаємо мною, знаємо суб’єктом);
- Відун – обізнаний, тобто той, хто багато відає, багато знає;
- Відунья – обізнана, тобто та, що багато відає, багато знає.