Яким я бачу новий Гімн моєї країни

Гімн країни відіграє для держави найважливішу роль, хоча до сьогоднішнього дня це усвідомлюється далеко не кожним її громадянином.

Тому я, крок за кроком, спробую донести до читачів мого блогу особливо важливі, з моєї точки зору, взаємозв’язки між текстом гімну країни і перспективами розвитку України… Так, саме так і не інакше …

1. Виконання Гімну країни

Гімн країни дуже рідко співають “поодинці”. Як правило, Гімн країни виповнюється і його співає одночасно безліч людей в самих різних випадках:

  • при відкритті і закритті різних заходів (Олімпійських ігор, засідань Верховної Ради …);
  • при підйомі прапора та нагородженні медалями переможців спортивних змагань;
  • і т.і.

Гімн країни завжди виконується ЕМОЦІЙНО і це дуже важливо.

2. Що ж таке ЕМОЦІЯ?

ЕМОЦІЯ – це енергетичне наповнення думки.

Емоції можуть бути слабкими і сильними, позитивними і негативними. Від позитивних емоцій люди видужують, від негативних навпаки – захворюють.

Коли однакові емоції виникають у безлічі людей – може виникати їх резонанс, тобто вони багаторазово посилюються. Це відчувають не тільки футбольні фанати на стадіоні, а й гравці їхньої улюбленої команди на футбольному полі.

Команда, яка відчуває потужну позитивну емоційну підтримку своїх уболівальників – часто виграє, так як підживлюється саме цією енергією.

• Думки однієї людини, енергетично підкріплені її емоціями, можуть вплинути на іншу людину.

• Думки невеликої групи людей, енергетично підкріплені їх емоціями (у разі їх резонансу), можуть вплинути на тіла невеликих об’єктів, слабо енергетичні процеси чи явища.

• Думки великих груп людей, енергетично підкріплені їх емоціями (у разі їх резонансу), можуть вплинути вже на процеси чи явища значно більшого масштабу (тіла великих об’єктів, потужні енергетичні процеси чи явища, процесси планетарного масштабу).

 

3. Матеріалізація тексту Гімна

Саме результуюча сила суми ЕМОЦІЙ (резонансу ЕМОЦІЙ) і є тією дивовижною силою, яка визначає термін процесу матеріалізації, тобто термін впровадження в життя всього того, що закладено в тексті Гімну країни.

А у зв`язку з тим, що Гімн країни співають (емоційно вимовляють слова під мелодію) досить часто, то можна стверджувати, що більш важливого тексту в країні немає.

Конституцію країни її громадяни читають набагато рідше і з набагато меншими емоціями. Тим більше, що колективних читань Конституції не буває.

 

 

 4. Що закладено в текст сучасного Гімну України і що пропонується змінити

4.1. З тексту бажано вилучити словосполучення з негативною енергетикою

Фахівці з НЛП мене добре зрозуміють – “В енергетиці слів прийменники не враховуються”.

Це позначає наступне:

Якщо зять скаже кому-небудь про свою тещу – “ще не вмерла”, то кожен, хто почує цей вислів, дуже добре зрозуміє істинне ставлення зятя до своєї тещі. Негативне ставлення.

Навіть, якщо він скаже по іншому – “ще жива” – енергетика буде така ж сама, негативна.

Тільки коли він скаже “Співає”, “Радіє життю”, “Пішла в театр” та таке інше, всі відчують – Зять любить свою тещу.

Відповідно фразу

       “Ще не вмерла України і слава, і воля

пропонується замінити на

       “Живе нашої країни і слава, і воля“.

або

       “Жиє нашої країни і слава, і воля“.

 

4.2. З тексту бажано вилучити слова двоякого значення, а саме потрібно досягти бажаного результату без війни з іншими країнами

Відповідно, фразу

       “Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці

пропонується замінити на

        “Зникнуть наші воріженьки, як роса на сонці

4.3. З тексту бажано вилучити закладену в сучасний гімн країни можливість громадянської війни

Ця можливість закладена в двох взаємовиключних фразах: “Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.” і “В ріднім краї панувати не дамо нікому.

Тому фразу

          “Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

пропонується замінити на

         “Розбудуємо Країну у своїй сторонці“.

 

4.4. З тексту бажано вилучити закладену в сучасний гімн країни саму можливість українців згинути навіки у своїй боротьбі за свободу

Тому Приспів:

        “Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

         І покажем, що ми, браття, козацького роду.

пропонується замінити на:

       “Якщо треба, покладем, ТІЛО за свободу,

        І покажем – ДУША наша – козацького роду.”

4.5. Все, що закладено в текст сучасного Гімну України, як це не прикро, відбувається на наших очах…

Тому я пропоную на публічний розгляд свій варіант майбутнього Гімну моєї країни:

Мій варіант тексту майбутнього

ГІМНУ УКРАЇНИ

Живе нашої країни і слава, і воля,
Іще, браття, нам усім, усміхнеться доля!
Зникнуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Розбудуємо країну у своїй сторонці.

Приспів:

Якщо треба, покладем, тіло за свободу,
І покажем – душа наша – козацького роду.

Поєднаймось разом всі, браття-українці,
Щоб ніхто зламать не зміг всіх нас поодинці,
Наречемось України вірними синами,
Збережемо її честь – воля буде з нами!

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Коли волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відіб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Гімн України

Гі́мн (дав.-гр. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня) або славень — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно божество).

У сьогоднішньому світському значенні — це урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, який вживається здебільшого як символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо).

Пісня, що є одним з видів національних символів, поряд з прапором та гербом.

Державний Гімн України — «Ще не вмерла України», офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав Павло Чубинський (1862), а музику — спочатку Микола Лисенко, а потім Михайло Вербицький.

У XIX—ХХ ст. у ролі національних гімнів використовувалися й інші пісні — «Заповіт» Тараса Шевченка, «Не пора» (слова Івана Франка, музика Дениса Січинського), «Вічний революціонер» (слова Івана Франка, музика Миколи Лисенка).

Поряд із терміном «гімн» вживається й українське слово «славень».

Держа́вний гі́мн Украї́ни — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено «законом про Гімн України» 6 березня 2003 року

Ще не вмерла України і слава, і воля,
    Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
    Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
    Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

    Приспів:
    Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
    І покажем, що ми, браття, козацького роду.

    Станем, браття всі за волю, від Сяну до Дону
    В ріднім краї панувати не дамо нікому.
    Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє
    Ще на нашій Україні доленька наспіє.

    А завзяття, праця щира свого ще докаже
    Ще на нашій Україні піснь гучна розляже
    За Карпати відіб’ється, згомонить степами
    Україні слава стане поміж народами.