Контенти свідомостей – це… записи, які створені на основі конкретних абеток

Контент свідомості - це... безліч записів, які створені на основі конкретної абетки

1. Свідомість (створене знання, усвідомлене буття) – сукупність систематизованих суб’єктом відомостей, що обмірковані й інтерпретовані ним унаслідок здійснення пізнавального процесу, “забарвлені” його емоціями, а також заломлені через ставлення до себе і до об’єктів Всесвіту. За своєю суттю, являє собою весь обсяг створеної суб’єктом інформації, тобто його знання і життєвий досвід, які сформовані ним протягом життєвого циклу плоті істоти.

2. Контент свідомості являє собою все усвідомлене суб’єктом буття, тобто всі його знання і життєвий досвід, які:

  • створені суб’єктом протягом життєвого циклу його плоті;
  • “забарвлені” його емоціями і переживаннями;
  • заломлені через його ставлення до самого себе і до об’єктів Всесвіту.

3. Контенти свідомостей різних суб’єктів відрізняються один від одного:

  • алфавітами (абетками), на підставі яких вони створені;
  • обсягом контенту;
  • енергетикою як елементів контенту, так і загальною енергетикою свідомості загалом.

4. Контент свідомостей автоматичних пристроїв являє собою інформаційний об’єкт, який складається з безлічі систематизованих пристроєм відомостей. Автомати являють собою пристрої, які виконують будь-які заздалегідь передбачені їхніми творцями дії. Як приклад – систематизація тих чи інших відомостей як винятковий вид діяльності: реєстратор температури на метеостанції; система індексації пошукової системи Google, що збирає відомості з мережі і систематизує їх; тощо.

5. Контент свідомостей високорозвинених істот є енергоінформаційними сутностями, оскільки в процесі пізнання всі свої думки вони забарвлюють своїми емоціями, що призводить до того, що будь-який елемент контенту свідомості є інформаційно-енергетичним утворенням: безліч елементів інформації (усвідомлених суб’єктом відомостей), кожен з яких володіє індивідуальною енергією (емоцією суб’єкта, енергією думки суб’єкта, енергією переживання суб’єкта).

6. У момент створення або народження нової плоті, обсяг свідомості об’єкта, створеного на її основі, близький до нуля, але він постійно збільшується, досягаючи свого максимуму в момент смерті плоті.

7. Обсяг (величина) свідомості – параметр свідомості, який може бути визначений кількісно.

8. Вимірювання свідомостей являє собою не що інше, як вимірювання їхнього вмісту, тобто вимірювання контенту свідомостей. Відповідно, вимірюватися свідомості повинні у відповідних одиницях виміру контенту свідомості, який властивий відповідній істоті або популяції істот. Оскільки в істот як елементи їхніх алфавітів (абетки) може бути будь-що: образотворчі знаки, звуки, кольори, запахи, образи, а також будь-які інші об’єкти, що є доступними для їхнього сприйняття, то й вимірюватися “об’єми” контенту відповідних свідомостей мають у відповідних одиницях елементів їхніх алфавітів, що притаманні кожному виду істот.

9. Для цілей опису процесу звернення Істоти до своєї свідомості застосовується термін пам’ять. Пам’ять – умовне найменування безлічі елементів свідомості, які можуть проявлятися суб’єктом при зверненні до своєї свідомості.

10. Кожна людина – це індивідуум, що має індивідуальність, тобто унікальне Тіло й унікальну Особистість, як один із проявлених аспектів Душі. Чітко ідентифікувати людину, ґрунтуючись виключно на параметрах її тіла, неможливо. Люди ідентифікують одне одного за сукупністю двох взаємопов’язаних компонентів – Тілом, а також знаннями і життєвим досвідом людини, тобто, за своєю суттю, контентом її свідомості. Коли люди стверджують, що вони знають цю людину, то це означає, що, –

  • Вони знають, який вигляд має тіло людини;
  • Вони знають, який “вигляд має” свідомість, тобто знання і життєвий досвід цієї людини, який вони пов’язують із цим конкретним тілом.

11. Якщо ж тіло або свідомість будуть змінені з якоїсь причини, то оточуючі люди можуть не впізнати цю людину. Це може статися, якщо:

  • Змінилося тіло людини. Приміром: зроблено пластичну операцію, отримано серйозні ушкодження обличчя, минуло багато часу і тіло людини постаріло тощо;
  • Змінилася свідомість людини. Наприклад: з’явилися нові або зникли знання, здібності, навички, які людина мала раніше (людина почала розмовляти невідомими їй раніше іноземними мовами; почала добре грати на музичних інструментах, на яких вона не грала раніше, або, навпаки, “забула” багато чого з того, що раніше добре знала й уміла); людина кардинально змінила своє ставлення до будь-чого чи до будь-кого, кардинально змінився її характер або темперамент.

Саме в таких випадках люди говорять про таку людину – “Я не впізнаю цю людину”.

 

Висновки:

1. Кожна істота залишає свій слід у Всесвіті і людина не є винятком. Одна частина спадщини людини, що має речову основу, дістається планеті Земля (побудовані будинки, посаджені дерева, виховані діти, написані книги, створені пристрої, труп померлого тіла тощо), а інша частина спадщини людини у формі її свідомості дістається Природі. Тобто свідомість будь-якої істоти не зникає зі смертю плоті (закінченням життєвого циклу плоті), а продовжує перебувати у Всесвіті у складі Душі у вигляді енергоінформаційного об’єкта.

2. Контент свідомості являє собою записи, що ґрунтуються на коді, що складається з конкретного стандартизованого набору об’єктів (алфавітів, слів, речень тощо), який створений популяцією істот одного виду і доступний до сприйняття цими істотами.

3. Контент свідомості може бути створений або змінений виключно в період життєвого циклу плоті.

4. Абетка або Алфавіт – стандартизований набір об’єктів, що створений популяцією істот одного виду і доступний для сприйняття цими істотами, що дозволяє їм на цій основі створювати свої мови для спілкування:

  • У людських істот елементами алфавітів є образотворчі знаки – букви, цифри, ноти…;
  • В інших істот, що мешкають на планеті Земля, елементами їхніх алфавітів є і звуки, і кольори, і запахи, а також будь-які інші об’єкти, доступні цим Істотам для сприйняття. Згадайте, як спілкуються відомі нам кити, дельфіни, кажани, собаки, вовки… Правильно, звуками і запахами…
  • У сутностей елементами їхніх алфавітів може бути (гіпотетично) будь-що…

5. Слово – основна структурна одиниця мови суб’єкта, яка слугує для іменування ним об’єктів, процесів або явищ у процесі пізнання Всесвіту, являє собою довільну послідовність, що складається з елементів, які входять до складу алфавіту (абетки).

6. Речення – слово або впорядковане поєднання слів, організоване суб’єктом.

7. Мова – система, що дає змогу співвідносити поняття суб’єкта і властивості пізнаваних ним об’єктів і процесів.

 

 

Громадська думка – це… сформоване під зовнішнім впливом ставлення членів суспільства до подій і процесів

Громадська думка - це...  сформоване під впливом ЗМІ ставлення членів суспільства до подій і процесів“Що таке громадська думка? Громадська думка програмується. Її немає як такої… Читайте П’єра Бурдьє. Класична робота. Громадської думки не існує. Це стаття, не монографія, тому її можна знайти і прочитати. Громадська думка програмується соціальними опитуваннями або опитуваннями громадської думки… У суспільстві завжди дурних або просто дурнів більше, ніж розумних. У чому завдання? Якщо у вас демократія і зрозуміло, більшість… Але якщо брати кількістю, завжди страждатиме якість. Ось подивіться, які найпопулярніші сайти в Youtube або в інтернеті? Повна нісенітниця, Pornohub або якісь шамани… Але монетизація YouTube не враховує якість, вона враховує кількість. Тому всі прагнуть усіляким лайном кидатися, говорити всяку нісенітницю для того, щоб збільшити лайки, збільшити перегляди й отримати монетизацію. Але це YouTube. А якщо ви держава? Youtube – це держава в державі. Вона інтернаціональна. Національного YouTube немає. Але якщо ви держава і ви влада, то ви маєте дбати про національний інтерес, про виживання держави, про її існування на довгі роки вперед. Ви маєте завжди робити так, щоб розумну меншість було більш чутно, ніж дурну більшість. Якщо ви не будете цим займатися, дурна більшість завжди переможе розумну меншість, тому що вона дурна, тому що вона більш криклива, тому що вона кидається лайном, а розумна людина не буде цим займатися. Вона благородна людина, вона аристократ духу, як сказали б зараз. Наша влада цим не займалася. Спочатку вона намагалася якось відсидітися… А яка різниця, як вулиця називається? Яка різниця, як будемо святкувати Новий рік? А потім раз і все. І потрапила в цю пастку дурної крикливої меншості…”
Вадим Карасьов

“Усвідомлена і розумна маніпуляція з організації звичок і думок мас є важливим елементом демократичного суспільства. Той, хто маніпулює цим невидимим механізмом суспільства, і становить невидимий уряд, який реально управляє владою в країні”.
Едвард Бернейс, батько поняття “PR”, “Пропаганда”.

Кожен із нас у сучасному суспільстві оточений величезним розмаїттям контенту: книжки, фільми, статті, радіо- і телепередачі, комп’ютерні ігри, пісні, відеоролики, думки “експертів”, чутки, плітки  тощо.
 
Звісно, кожен має право обирати те, що хоче читати, слухати і дивитися…
 
Але…
Практично весь загальнодоступний контент представляє точку зору його творців щодо тем, де неможливо досягти повної об’єктивності. Такий контент створений для впливу на свідомість членів суспільства, а не для опису “об’єктивної реальності”.
 
Щойно ми споживемо пропонований для нас кимось контент, обміркуємо отримані відомості та емоційно забарвимо результат наших роздумів, то створена в цьому процесі інформація автоматично стане частиною нашої свідомості та змінить її назавжди. 
 
Хтось по завершенню цього процесу отримає для себе користь, хтось шкоду, а хтось може й померти… 
 
У сучасному світі вчені отримують за свою працю оплату, яка в тисячі разів менша за ту, яку отримують “популярні” співаки, журналісти, режисери, гумористи… Це відбувається тому, що багато хто з них служить не Музі, а виконує замовлення можновладців на створення і просування контенту, який формує так звану “суспільну свідомість”.
Ви розумієте, чому так відбувається?
 
Ви розумієте, хто за це платить і з якою метою?
Якщо ви відповіли “так” на обидва запитання, то продовжуйте читати, слухати і дивитися те, що вам подобається…
 
Якщо ви відповіли “ні” на обидва запитання, то знайте – ви вже перебуваєте у в’язниці, навіть не підозрюючи про це…

 

 

Терміни та визначення:
 
Думка – точка зору суб’єкта з теми, в якій неможливо досягти повної об’єктивності, заснована на інтерпретації фактів або емоційному ставленні до них.
 
Громадська думка – форма суспільної свідомості, у якій виявляється ставлення (приховане або явне) різних груп людей до подій і процесів, що зачіпають їхні інтереси та потреби. 
 
Громадська свідомість – точка зору великих груп людей у суспільстві з того чи іншого питання або проблеми, що попередньо формується під впливом ЗМІ (засобів масової інформації) і стереотипів масової культури в інтересах тих чи інших політичних сил.
 
Контент – усе різноманіття інформаційного “вмісту” чого-небудь, що спожито суб’єктом, тобто прочитано, побачено, почуто, відчуто… ним.

 

 

Навіщо ясновидиці вічко у дверях?

Навіщо ясновидиці вічко у дверях?

Ясновидиця передбачила що трапиться з країною в наступні тридцять років. У цей час у двері постукали. – Хто там? – запитала ясновидиця.


Щойно екстрасенс каже, що може передбачити майбутнє, одразу пропишіть йому в рило. Не турбуйтеся, екстрасенс це передбачає і ухилиться. А якщо не ухилиться, то чого шарлатанів жаліти?

 
Екстрасенси придумали нову послугу для наркоманів – тлумачення галюцинацій.

 
– Доброго дня. Це екстрасенс? – Так. – Можна записатися до Вас на прийом у середу? – Ні! – Але чому? – У вівторок ви ногу зламаєте!

 
Лектор у залі: – Скільки тут людей володіють телекінезом? Підніміть мою руку…

 
Група математиків спіймала езотерика, який стверджував, що всі знання від самого початку є в людях, і змусила його медитувати доти, доки він не навчиться розв’язувати диференціальні рівняння.

 
– Цікаво, а чи існує стовідсотковий спосіб відрізнити справжнього екстрасенса від шахрая? – Звичайно. Треба попросити їх перетнути поле, туди й назад. Мінне.

 
Прогулюючись ярмарковою площею, чоловік бачить намет провісника долі. Вирішивши, що це буде кумедно, він входить у намет. – Бачу, у вас двоє дітей, – каже провісник, вдивляючись у кришталеву кулю. – Ха! Ви так думаєте? – іронізує чоловік. – У мене троє дітей. – Це ви так думаєте, – уточнює провидець.

Свідомість – це… невід’ємна “частина” Душі

“Das Bewusstsein kann nie etwas Andres sein als das bewusste Sein, und das Sein der Menschen ist ihr wirklicher Lebensprozeß.”
“Свідомість ніколи не може бути чимось іншим, як усвідомленим буттям, а буття людей є реальний процес їхнього життя.”

К.Маркс і Ф.Енгельс (Die deutsche Ideologie. Marx/Engels, Marx-Engels-Werke (MEW) 3, S. 26, 1846/1932)

Свідомість - це...  невід'ємна "частина" Душі

1. Популяцію людських істот сучасної анатомії, тобто неоантропів (грец. νέος – новий і ἄνθρωπος – людина), що нині мешкають на планеті Земля, називають людьми. Одиничного представника людей називають людиною. Сукупність усіх людей як померлих раніше, так і тих, що нині живуть на планеті Земля, називають людством. Представниками людства, у широкому сенсі, є як усі люди, які нині живуть, так і Костянтин Ціолковський, і Нікола Тесла, і багато інших людей, які жили і творили на планеті Земля раніше.

2. Людська істота умовно складається з двох взаємопов’язаних між собою “частин” – унікального Тіла (виявленої суб’єктом “частини” плоті людини) і унікальної Особистості (проявленої суб’єктом “частини” Душі людини), а також безлічі інших умовно “видимих” (відчутних) і умовно “невидимих” (невідчутних) суб’єктом Істот і Сутностей, які обрали для своїх тіл як обитель плоть людської істоти і втілилися в неї з метою реалізації власних завдань і бажань.

3. Особистості пізнають Всесвіт методом його прояву. Прояв – пізнавальний процес, під час якого інформація про стани якихось фрагментів Всесвіту пізнається Особистістю у вигляді відчуттів, а потім відображається нею у вигляді об’єктів, процесів або явищ, формуючи таким чином свою суб’єктивну картину Всесвіту (свою віртуальну реальність). У процесі пізнання неявні відомості (навь) про Всесвіт стають для Особистості людини явною інформацією (явью). Цей процес іменований проявом, оскільки дуже нагадує прояв зображення на фотоплівці або прояв зображення під час друку фотографій (його добре пам’ятають представники старшого покоління). Докладаючи все нових і нових зусиль для прояву фрагмента Всесвіту, Особистість людини пізнає суть того, що проявляється нею, дедалі детальніше.

4. Усе те, що входить до “складу” “вмісту” Всесвіту і визначає всі його властивості – являє собою “матеріальний” вміст. Відповідно, всі об’єкти, які суб’єкт здатний проявити – від початку матеріальні і являють собою виключно різні форми буття матерії, тому застосування термінів “матеріальний” і “нематеріальний” для опису об’єктів недоцільне, оскільки вносить плутанину в термінологію. Незважаючи на це, сучасні дослідники часто застосовують термін “матеріальний” для того, щоб характеризувати об’єкти, локалізація яких у фізичному просторі можлива, а термін “нематеріальний” – для того, щоб характеризувати об’єкти, локалізація яких у фізичному просторі неможлива.

5. «У Всесвіті існують тільки атоми і порожнеча. Природа не створила нічого білого, чорного, гіркого, солодкого, гучного або вологого. Є тільки особиста думка суб’єкта про пізнаваний об’єкт, яка ґрунтується виключно на його відчуттях…» Приблизно так стверджував ще Демокріт Абдерський (Δημόκριτος; бл. 460 до н. е., Абдери – бл. 370 до н. е.) – давньогрецький філософ, один із засновників матеріалістичної філософії.

6. Особистість людини формує свої відчуття за допомогою плоті людської істоти, а далі тлумачить (інтерпретує) їх як біле, червоне, гірке, солодке, гучне або вологе… 

7. Бажаючи щось пізнати, Особистість людини попередньо здійснює процес об’єктивації, оголошуючи деякий фрагмент Всесвіту окремим об’єктом. Успішне здійснення цього процесу можливе тільки в тому разі, якщо людина через свою “щілину пізнання” проявить якусь плоть, яка має для неї “видиму” (відчутну) “межу поділу”, утворену відмінністю ступеня щільності матерії у пізнаваного фрагмента Всесвіту порівняно зі щільністю матерії довкілля, що його оточує.

8.  Середовище – все те, що “оточує” людську істоту і має для неї значущість і сенс. Це простір, що володіє, з погляду суб’єкта, унікальними фізичними властивостями, який він проявляє у вигляді цілісної структури з чітко виявленою ним межею поділу з іншими середовищами.

9. Кожен об’єкт у Всесвіті від початку містить у собі відомості про себе, тобто все те, ґрунтуючись на чому, людина здатна характеризувати його. Абсолютно всі об’єкти у Всесвіті, від “елементарних частинок” і до найбільших зоряних скупчень, від бактерій і до людських істот, від усіляких випромінювань і до творінь рук людських, є носіями найрізноманітніших відомостей про їхнє походження, діяльність, еволюцію, “життєвий шлях”, поточний стан тощо в найдрібніших подробицях. Відомості є потенційним “джерелом інформації” і можуть багато чого розповісти для кожного, хто здатний ці відомості “проявити” і “прочитати”. Відомості не існують самі по собі, поза носіями їх не існує. За замовчуванням, відомості невідомі людині і не знані нею, але є потенційним “джерелом інформації” для неї. Відомості матеріальні, оскільки є невід’ємною частиною об’єктів, як виявлених суб’єктом фрагментів Всесвіту.

10. Особистість людини характеризує (описує, змальовує, кваліфікує, дає характеристику, виявляє характерні ознаки та особливості) об’єктів на основі виявлених нею відомостей. Характеризуючи об’єкти, людина виявляє й описує характерні ознаки та особливості пізнаваних об’єктів. А характеристика будь-чому дається, як правило, із застосуванням будь-яких фізичних параметрів, які використовуються в наукових дослідженнях на поточний момент часу. Такими фізичними параметрами можуть бути, наприклад, розміри і форма поверхні, температура, швидкість руху, вологість, хімічний склад тощо. Такими психологічними параметрами, наприклад, можуть бути темперамент, характер, стереотип поведінки, тип особистості, риси особистості, психічне і психологічне здоров’я особистості тощо.

Читати більше 

Особистість – це… один з головних проявів Душі

Особистість - це... один з головних проявів Душі

У рамках сучасної науки термін Душа не застосовується, оскільки вчені не здатні “побачити” Душу і, відповідно, виміряти будь-які її фізичні параметри.

Але людина здатна проявляти різні стани Душі, розглядаючи отримані результати з різних точок зору.

Для іменування різних аспектів Душі люди застосовують безліч термінів, найбільш часто вживаними з яких є Особистість, “Я”, Персона, сутнісне начало:

  • Особистість – термін, що застосовується, коли необхідно підкреслити той факт, що Душу істоти суб’єкт здатний проявити як систему соціально значущих стійких рис цієї істоти, тобто як сукупність її здібностей, характеру, темпераменту, досвіду, навичок, знань, що сформовані Душею в процесі життєвого циклу істоти та заломлені через її особисті переживання та світогляд, через її ставлення до себе та до об’єктів Всесвіту;

  • “Я” – термін, який застосовується, коли необхідно підкреслити той факт, що якась плоть (одухотворений фрагмент матерії), усвідомила сама себе і перебуває в постійному контакті з навколишнім світом за допомогою свого сприйняття;

  • Персона – термін, який застосовується, коли необхідно підкреслити факт значущості тієї соціальної ролі, яку відіграє Особистість у конкретному соціальному середовищі;

  • Сутнісне начало – термін, що застосовується, коли необхідно підкреслити той факт, що всіма ресурсами істоти керує Душа, яка організовує їхню взаємодію з іншими об’єктами Всесвіту.

  • і т.і.

Кількість аспектів Душі нічим не обмежена і залежить виключно від здібностей суб’єкта.